14. Але виноградарі, побачивши його, міркували поміж собою, кажучи: Це – спадкоємець; ходімо, заб‘ємо його, і спадок його буде нашим.
15. І вивели його геть із виноградника і вбили. То що вчинить з ними господар винограднику?
16. Прийде і вигубить виноградарів тих і віддасть виноградника іншим. Ті, що це чули, сказали: Нехай не буде!
17. Але Він поглянув на них і сказав: Що означає це, що написане: Камінь, котрого відкинули будівничі, той самий (камінь) став наріжним!
18. Кожний, хто впаде на той камінь, розіб‘ється; а на кого він упаде, того роздушить.
19. І шукали в цім часі священики і книжники, аби покласти на Нього руки, але боялися народу, бо втямили, що про них сказав Він цю притчу.
20. І спостерігали за Ним, а тоді підіслали недобрих людей, котрі вдавали з себе праведних, щоб Його упіймати на якомусь слові, а відтак видати старшинам і владі правителя.
21. І вони запитали Його: Учителю! Ми знаємо, що Ти правдиво говориш і навчаєш, і не зважаєш на особу, але істинно Божої дороги навчаєш.
22. Чи дозволено нам давати кесареві податок, чи ні?
23. А Він, зрозумівши лукавство їхнє, сказав їм: Нащо ви Мене спокушаєте?
24. Покажіть Мені динарій: Чиє на ньому зображення і напис? Вони відповідали: Кесарове.
25. Він сказав їм: Отож, віддайте кесарове кесарю, а Боже – Богові.
26. І не могли зловити Його на слові перед народом, і, здивувавшися з відповіді Його, замовкли.
27. Тоді прийшли деякі із саддукеїв, що нехтують воскресінням, і запитали Його:
28. Учителю! Мойсей написав нам, що коли у когось помре брат, котрий мав дружину, і помре бездітним, то брат його мусить взяти його дружину і відновити сім‘я братові своєму.
29. Було семеро братів: перший, узявши дружину, помер бездітним;
30. Узяв ту дружину другий (брат), і той помер бездітним;
31. Узяв її третій, і також усі семеро, й померли, не залишивши дітей;