9. Повідав також для деяких, котрі були певні в собі, що вони праведні, хоч принижували інших, отаку притчу:
10. Двоє чоловіків зайшли до храму помолитися; один фарисей, а другий – митник.
11. Фарисей почав молитися сам у собі так: Боже! Дякую тобі, що я не такий, як інші люди, грабіжники, кривдники, перелюбники або, як оцей митник:
12. Пощуся двічі на тиждень і даю десяту частку від усього, що надбаю.
13. А митник стояв оддалік і не смів навіть очей підвести до неба; але бив себе в груди, і благав: Боже! Будь милостивий до мене грішника!
14. Повідую вам, що цей повернувся додому більш виправданий, аніж той: бо кожний, хто підносить себе сам, принижений буде, а той, що принижує себе, піднесеться.
15. Приносили до нього й немовлят, щоб Він торкнувся до них; а учні, коли бачили те, забороняли їм.
16. Але Ісус, підкликавши їх, сказав: Пустіть дітей приходити до Мене і не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже;
17. Істину кажу вам: Хто не прийме Царства Божого, як дитя, той не увійде до нього.
18. І запитав Його хтось із старшин: Учителю добрий! Що мені вчинити, щоб успадкувати життя вічне?
19. Ісус сказав йому: Нащо ти називаєш Мене добрим? Ніхто не добрий, а тільки один Бог.
20. Чи відаєш Заповіді: Не чини перелюбу; не убивай; не кради; не свідкуй неправдиво; шануй батька твого і матір твою.