4. Знаю, що вчинити, аби прийняли мене в доми свої, коли буду позбавлений управи домом.
5. І прикликав боржників володаря свого, кожного нарізно, і сказав першому: Скільки ти заборгував господареві моєму?
6. Він сказав: Сто мір оливи. І сказав йому: Візьми твою розписку і сідай скорше й напиши: П‘ятдесят.
7. Потім другому сказав: А ти скільки заборгував? Він одказав: Сто мір пшениці. І сказав йому: Візьми твою розписку і напиши: “Вісімдесят”.
8. І похвалив володар управителя невірного, що мудро вчинив; бо сини віку цього мудріші в їхньому роді від синів світла.
9. І Я кажу вам: Надбайте собі друзів багатством неправедним, щоб Вони, коли воно минеться, прийняли вас до осель вічних.
10. Вірний у малому, вірний також у великому, а невірний в малому невірний у великому.
11. Отож, якщо ви у неправедному багатстві не були вірними, хто довірить вам істинне?
12. І якщо в чужому не були вірними, хто дасть вам ваше?
13. Жодний служник не може слугувати двом володарям: бо він або одного буде ненавидіти, а другого буде любити, або одному буде прислуговувати, а другим нехтувати. Не можете служити Богові і мамоні .
14. Чули все це й фарисеї, котрі любили гроші, і насміхалися з Нього.