1. Тим часом, коли зібралися тисячі народу, аж так, що тіснили один одного, Він почав оповідати спершу учням Своїм: Остерігайтеся закваски фарисейської, котра є лицемірство!
2. Немає нічого утаємниченого, що не стало б явним, і таємного, про що не дізналися б.
3. А тому те, що ви сказали в темряві, те почуєте при світлі; і що казали на вухо всередині оселі, те буде зголошуватися на дахах.
4. Повідую ж вам, друзям Моїм: Не бійтеся тих, що вбивають тіло, а відтак уже не можуть нічого зробити;
5. Але скажу вам, кого боятися: Страхайтеся того, хто після вбивства може вкинути в геєну; Так, повідую вам, цього бійтеся.
6. Чи не п‘ять малих птахів продаються за два асарії? Жодна з них не забута у Бога.
7. У вас же навіть волосся на голові пораховане все. Отож, не бійтеся: ви дорожчі від багатьох малих птахів.
8. А тому повідую вам: Кожного, хто сповідує Мене перед людьми, Син Людський також сповідуватиме перед Ангелами Божими;
9. А хто відкинеться од Мене перед людьми, той відкинутий буде перед Ангелами Божими.
10. І кожному, хто скаже слово на Сина Людського, – проститься йому; а хто ганьбитиме Святого Духа, – йому не проститься.
11. А коли приведуть вас до синагоги, до можновладців, не бентежтеся, як чи що відповідати, або що казати;
12. Бо Святий Дух навчить вас о тім часі, що маєте казати.
13. Озвався до Нього хтось із народу: Учителю! Скажи братові моєму, щоб він поділив зі мною спадщину.
14. А Він сказав чоловікові тому: Хто настановив Мене судити чи ділити вас?
15. І відразу сказав іще: Глядіть, остерігайтеся всілякої пожадливости, бо життя людини не залежить від надміру маєтностей.
16. І повідав їм притчу: В одного багатого чоловіка був гарний урожай у полі;
17. І він міркував подумки сам у собі: Що мені вчинити? Немає куди зібрати урожай мій.
18. І сказав: Ось, як учиню: Поламаю засіки мої і споруджу великі, і зберу туди увесь хліб мій і все добро моє,
19. І скажу душі моїй: Душе! Багато добра лежить у тебе на багато років: спочинь, їж, пий, веселися.