37. Коли Він казав це, один фарисей просив Його до себе пообідати; Він прийшов і приліг.
38. А фарисей здивувався, коли побачив, що Він не помив рук перед обідом.
39. Але Господь сказав йому: Нині ви, фарисеї, зовнішність чаші і тарелі очищаєте; а нутро ваше виповнене здирством і лукавством.
40. Нерозумні! Чи не Той, Хто витворив зовнішнє, витворив і внутрішнє?
41. Подавайте краще милостиню з того, що у вас є, тоді все у вас буде чистим.
42. Але горе вам, фарисеям, що даєте десятину з м‘яти, рути і всіляких овочів, і не пильнуєте суду і любови Божої: це треба чинити, і того не залишати.
43. Горе вам, фарисеям, що полюбляєте сидіти в синагогах на перших лавицях і вітання на зібраннях народних.
44. Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, бо ви, немов гроби приховані, над котрими люди ходять і не відають цього.
45. На це один із законників сказав Йому: Учителю! Кажучи це, Ти й нас кривдиш.
46. Але Він сказав: І вам, законникам, горе, що накладаєте на людей тягарі важкі, а самі навіть пальцем не торкнетеся тих тягарів.
47. Горе вам, що споруджуєте гробниці пророкам, котрих вигубили батьки ваші: