32. Так само й левит був на тому місці, підійшов, подивився і пройшов мимо.
33. А один самарянин проїздив дорогою і знайшов його, пожалів.
34. Він підійшов, перев‘язав йому рани, полив їх оливою і вином; і посадив його на свого віслюка, привіз його до заїзду, і доглянув його.
35. А другого дня, як від‘їздив, витягнув два динарії, дав їх господареві заїзду і сказав йому: Поклопочися за нього; і, якщо витратиш на нього більше, то я, коли повернуся, віддам тобі.
36. Як ти гадаєш собі, хто з оцих трьох був ближнім чоловікові, що постраждав од розбійників?
37. Він сказав: Той, що вчинив йому милість. Тоді Ісус сказав йому: Іди, і ти вчиняй так само.
38. Коли ж вони були в дорозі, то прийшов Він до одного поселення; тут жінка на ім‘я Марта, прийняла Його в оселю свою;
39. У неї була сестра, на ім‘я Марія, котра сіла біля ніг Ісуса і слухала слова Його.
40. А Марта піклувалася щедрою гостиною, а тому підійшла і сказала: Господе! Чи в Тебе потреби немає, що сестра моя залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб допомогла мені.
41. Але Ісус сказав їй у відповідь: Марто, Марто! Ти піклуєшся і клопочешся чималим,