18. А Він сказав їм: Я бачив сатану, що з неба впав, як блискавиця;
19. Ось, даю вам владу наступати на гадів і скорпіонів і на всю силу ворожу; і ніщо не зашкодить вам.
20. Однак не радійте з того, що духи вам підкоряються, але радійте тим, що імена ваші написані на небесах.
21. О цім часі зрадів Ісус духом і сказав: Прославляю Тебе, Отче, Господе неба і землі, що ти утаємничив це від мудрих і розумних, та відкрив немовлятам; так, Отче! Бо такою була Твоя добра воля.
22. Він обернувся до учнів і сказав: Усе передано Мені Батьком Моїм, і хто є Син, не відає ніхто, окрім Батька, і хто є Батько, не відає ніхто, окрім Сина, і кому Син бажає відкрити.
23. І, звернувшися до учнів, сказав їм наодинці: Блаженні очі, котрі бачать те, що ви бачите!
24. Бо повідую вам, що багато пророків і царів жадали бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.
25. Аж ось, один законник підвівся і, спокушуючи Його, сказав: Учителю! Що мені вчинити, аби успадкувати життя вічне?
26. А Він сказав йому: У законі, що написано? Як читаєш?
27. Він сказав у відповідь: Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всім розумом твоїм, і ближнього твого, як самого себе.
28. Ісус сказав йому: Ти щиро відповів; Так учиняй і будеш жити.
29. Але він, бажаючи виправдати себе, сказав Ісусові: А хто мій ближній?
30. На це сказав Ісус: Один чоловік простував з Єрусалиму до Єрихону і попав до рук розбійникам, котрі зірвали з нього одяг, завдали йому ран і покинули його заледве живим.