34. Але Марія сказала Ангелові: Як станеться таке, коли я чоловіка не знаю?
35. Ангел сказав їй у відповідь: Дух Святий виповнить тебе, і сила Всевишнього обгорне тебе; а тому й народжуване Святе назветься Сином Божим.
36. Ось, і Єлисавета, родичка твоя, що називається неплідною, і вона зачала сина в старості своїй і їй уже шостий місяць;
37. Бо у Бога не залишиться безсилим жодне слово.
38. Тоді Марія сказала: Ось, я – служниця Господня; нехай буде мені за словом твоїм, і відійшов од неї Ангел.
39. Підвівшися за цих днів, Марія квапливо подалася до нагірної країни, до міста Юдиного.
40. І зайшла в дім Захарії, і привітала Єлисавету.
41. Коли Єлисавета зачула вітання Марії, то немовля здригнулося їй у лоні; і Єлисавета виповнилася Духом Святим,
42. І вигукнула дужим голосом, і сказала: Благословенна ти серед жінок, і благословенний плід лона твого!
43. І звідки це мені, що прийшла Матір Господа мого до мене?
44. Бо коли голос вітання твого дійшов до слуху мого, здригнулося немовлятко радісно в лоні моєму;
45. І щаслива та, що повірила, тому що справдиться повідане їй від Господа.
46. І сказала Марія: Звеличує душа моя Господа,
47. І зрадів дух мій у Бозі, Рятівникові Моєму,
48. Що зглянувся Він на покору служниці Своєї; бо віднині всі покоління називатимуть мене Благословенною,
49. Що витворив мені велич Могутній, і святе ймення Його,
50. І милість Його від роду й до роду для тих, що бояться Його;
51. Явив силу рамена Свого; розпорошив пихатих помислами серця їхнього.