14. І буде тобі радість і втіха, і багато (людей) через народження його будуть радіти;
15. Бо він буде великим перед Господом і не буде пити вина, і напою п‘янкого, і виповниться Духом Святим ще від лона матері своєї;
16. І багатьох із синів Ізраїля наверне до Господа, Бога їхнього.
17. І прийде передніше перед Ним у дусі і силі Іллі, аби повернути серця батьків дітям, і невпокореним – напрям думок праведних, аби явити Господові народ приготовлений.
18. І сказав Захарія Ангелові: По чому я довідаюся про це? Адже я старий, і дружина моя в літах похилих.
19. Ангел сказав йому у відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом, і посланий, щоб говорити з тобою, і благовістити тобі це.
20. Але ти мовчатимеш і не будеш розмовляти аж до того дня, як усе це станеться, за те, що ти не повірив словам моїм, котрі справдяться свого часу.
21. А тим часом, народ наджидав Захарію і дивувався, що він зволікає в храмі.
22. Проте він, коли вийшов, уже не міг говорити до них; і вони зрозуміли, що він бачив видіння у храмі; і він подавав їм знати жестами і залишався німим.
23. А коли скінчилися дні служіння його, повернувся до свого дому.
24. По цих днях зачала Єлисавета, дружина його, і таїлася п‘ять місяців, кажучи:
25. Так учинив мені Господь за цих днів, коли зглянувся наді мною,і щоб зняти з мене ганьбу між людьми.
26. А шостого місяцяВід зачаття Івана послано було Ангела Гавриїла від Бога до міста Галілейського, що йменувалося Назарет,
27. До діви, зарученої з мужем на ім‘я Йосип, з дому Давидового; а ймення Діви – Марія.
28. Коли Ангел зайшов до неї, то сказав: Радій Благодатна! Виповнена благодаттю Божою. Господь з тобою; благословенна ти поміж жінками.
29. А вона, як побачила його, збентежилася цими словами і міркувала, а що воно за вітання таке.
30. І сказав їй Ангел: Не бійся, Маріє, бо ти надбала благодаті у Бога.
31. І ось, ти в лоні зачнеш, і породиш Сина, і назвеш Йому ймення: Ісус;