8. Ви підете на це свято, а Я ще не піду на це свято, тому що Мій час іще не виповнився.
9. Оце сказав їм, і залишився в Галілеї.
10. Та коли пішли брати Його, тоді й Він прийшов на свято, не явно, а наче тайкома.
11. Тим часом, юдеї шукали Його на святі і гомоніли: Де Він?
12. І багато чуток було про Нього в народі: одні казали, що Він добрий, а інші заперечували: Ні, бо спокушає народ.
13. А втім, ніхто не казав про Нього відкрито, боячись юдеїв.
14. Але в половині свята вже зайшов Ісус до храму і навчав.
15. І дивувалися юдеї, кажучи: Яким чином Він знає Писання, не вчившися?
16. Ісус у відповідь їм сказав: Моє вчення – не Моє, але Того, Хто послав Мене;
17. Хто хоче вчиняти волю Його, той пізнає про це вчення, чи від Бога воно, чи Я Сам від Себе повідую.
18. Хто говорить сам від себе, той шукає слави собі; а Хто шукає слави Тому, що послав Його, Той істинний, і немає в Ньому неправди.
19. Чи не дав вам Мойсей закону? І ніхто з вас не чинить за законом. За що шукаєте убити Мене?
20. Народ сказав у відповідь: Чи не демон у Тобі? Хто шукає убити Тебе?
21. Ісус продовжував говорити і сказав їм: Одне діяння Я вчинив, і всі ви дивуєтеся;
22. Мойсей дав вам обрізування, – хоч воно не від Мойсея, але від батьків, – і в суботу ви обрізуєте чоловіка;
23. Якщо в суботу приймає чоловік обрізання, щоб не порушувати закону Мойсея, – чи на Мене обурюєтеся за те, що Я всього чоловіка уздоровив у суботу?
24. Не судіть за зовнішністю, але судіть судом праведним.
25. Тут деякі з єрусалимлян казали: Чи не Той це, Котрого шукають убити?
26. Ось, Він навчає явно, і нічого не заперечують Йому: Хіба не переконалися старшини, що Він справді Христос?
27. Але ми знаємо Його, звідки Він; а Христос, коли прийде, ніхто не буде знати, звідки Він.
28. Тоді Ісус проголосив у храмі, навчаючи, – сказав: І знаєте Мене, і знаєте звідки Я, і Я прийшов не Сам від себе, але Істинний Той, що послав Мене, Котрого ви не знаєте;