37. А останнього великого дня свята стояв Ісус і проголосив, кажучи: Хто спраглий, іди до Мене і пий;
38. Хто вірує в Мене, як сказано в Писанні, у того потечуть ріки живої води з нутра його.
39. Це сказав Він про Духа, Котрого мали прийняти ті, які увірували в Нього; бо ще не було на них Духа Святого, тому що Ісус ще не був прославлений.
40. Чимало з народу, зачувши ці слова, казали: Він таки справді Пророк.
41. Інші казали: Це Христос. А деякі запитували: Хіба з Галілеї Христос прийде?
42. Чи не сказано у Писанні, що Христос прийде від насіння Давидового і з Віфлеєму, з того місця, звідки був Давид?
43. Ось так і стався про Нього розбрат у народі.
44. Деякі з них хотіли схопити Його; але ніхто не наклав на Нього рук.
45. Тож служники повернулися до першосвящеників і фарисеїв, і ці сказали їм: Чому ви не привели Його?
46. Служники відповідали: Ніколи чоловік не говорив так, як Цей Чоловік.
47. Фарисеї сказали їм: Невже навіть ви дали себе спокусити?
48. Чи увірував у Нього хтось із старшин або з фарисеїв?
49. Але цей народ невіглас у Законі, проклятий він.
50. Никодим, що приходив до Нього вночі і був одним із них, сказав їм:
51. Чи судить закон наш людину, якщо передніше не вислухають її і не пізнають, що вона заподіяла?
52. На це сказали йому: А ти часом не з Галілеї? Помисли, і переконаєшся, що з Галілеї не приходить пророк.