27. Але ми знаємо Його, звідки Він; а Христос, коли прийде, ніхто не буде знати, звідки Він.
28. Тоді Ісус проголосив у храмі, навчаючи, – сказав: І знаєте Мене, і знаєте звідки Я, і Я прийшов не Сам від себе, але Істинний Той, що послав Мене, Котрого ви не знаєте;
29. Я знаю Його, тому що Я від Нього, і Він послав Мене.
30. І шукали схопити Його, але ніхто не наклав на Нього руки, тому що не настала година Його.
31. І багато з народу увірували в Нього і казали: Коли прийде Христос, то невже звершить більше діянь, аніж Цей звершив?
32. Почули фарисеї подібні чутки про Нього в народі, і послали фарисеї і першосвященики служителів – схопити Його.
33. Але Ісус сказав їм: Ще не довго Мені бути з вами, і піду до Того, Хто послав Мене;
34. Будете шукати Мене, і не знайдете; і, де Я буду, туди ви не можете прийти.
35. При цьому юдеї гомоніли поміж собою: Куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не заманулося Йому йти до розпорошених поміж греками і навчати ще й греків?
36. Що означають ці слова, котрі Він мовив: Будете шукати Мене, і не знайдете; і, де буду Я, туди ви не можете прийти?
37. А останнього великого дня свята стояв Ісус і проголосив, кажучи: Хто спраглий, іди до Мене і пий;
38. Хто вірує в Мене, як сказано в Писанні, у того потечуть ріки живої води з нутра його.