52. Тоді юдеї почали сперечатися поміж собою, кажучи: Як Він може дати нам їсти плоть Свою?
53. А Ісус сказав їм: Істинно, істинно кажу вам: Якщо не будете їсти Плоті Сина Людського і пити крови Його, то не будете мати в собі життя;
54. А хто їсть Мою Плоть і п‘є Мою Кров, має життя вічне, і Я воскрешу його останнього дня;
55. Бо Плоть Моя справді є їжа, і Кров Моя справді є питво;
56. Хто їсть Мою Плоть і п‘є Мою Кров, у Мені перебуває, і Я – в ньому;
57. Як послав Мене живий Батько, і Я живу Батьком, так само й той, що їсть Мене, жити буде Мною.
58. Це і є хліб, що зійшов з небес, не так, як батьки ваші їли манну й померли: Хто їсть хліб цей, житиме вічно.
59. Про це повідав Він у синагозі, навчаючи в Капернаумі.
60. Почувши це, чимало з присутніх учнів казали: Які жорсткі слова! Хто може це чути?
61. Але Ісус, гаразд знаючи Сам у Собі, що учні Його ремствують на те, сказав їм: Чи це вас спокушає?
62. А що ж буде, коли побачите Сина Людського, Котрий підноситься туди, де був передніше?