4. А наближалася Пасха, свято юдейське.
5. Ісус підвів очі, побачив, що багато народу йде до Нього, і сказав Пилипові: Де нам купити хлібів, щоб їх нагодувати?
6. Він говорив це, випробовуючи його, бо Сам знав, що хотів учинити.
7. Пилип відповів Йому: Та їм навіть на двісті динаріїв замало буде хліба, щоб кожному дісталося хоча б трішки.
8. Один із учнів Його, Андрій, брат Симона Петра, сказав Йому:
9. Є тут в одного хлопчини п‘ять ячмінних хлібів і дві рибки, але що це для багатьох?
10. А Ісус сказав: Порадьте їм прилягти. І було на тій місцині багато трави. І прилягло люду близько п‘яти тисяч.
11. Ісус узяв хліби, подякував і роздав учням, а вже учні – тим, що лежали, так само й риби, скільки хто хотів.
12. І коли наситилися, то сказав учням Своїм: Позбирайте залишки, щоб нічогісінько не пропало.
13. І позбирали, і наповнили дванадцять кошів куснів від п’яти ячмінних хлібів, що залишилися в тих, що їли.
14. Тоді люди, які бачили диво, вчинене Ісусом, сказали: Це істинно Той Пророк, Котрий мав прийти у світ.
15. А Ісус, дізнавшись, що хочуть прийти і взяти Його несподівано і настановити царем, знову пішов на гору сам один.
16. А коли настав вечір, то учні спустилися до моря.
17. Вони зайшли в човен і попливли на той бік моря, до Капернауму. Уже сутеніло, а Ісус не приходив до них.
18. І хвилювалося море од великого вітру.
19. Коли пропливли близько двадцяти п‘яти чи тридцяти стадій, то побачили Ісуса, Котрий простував по морю і наближався до човна, і злякалися.
20. Але Він сказав їм: Це Я, не бійтеся.
21. Вони хотіли допомогти Йому ступити в човен, і негайно човен пристав до того берега, куди пливли.