10. Тому юдеї казали уздоровленому: Сьогодні субота, ти не мусиш брати постіль.
11. Він відповідав їм: Хто мене уздоровив, Той мені сказав: Візьми постіль твою і ходи.
12. Його запитали: А Хто Той Чоловік, Котрий сказав тобі: Візьми постіль твою і ходи?
13. Але уздоровлений не знав, хто Він; бо Ісус зник у натовпі народу, який був на тому місці.
14. Потім Ісус зустрів його в храмі і сказав йому:Ось, ти одужав, не гріши більше, щоб не сталося з тобою чогось гіршого.
15. Цей чоловік пішов і виповів юдеям, що Той, Хто уздоровив його, є Ісус.
16. І почали юдеї переслідувати Ісуса і шукали нагоди убити за те, що Він чинив такі діяння в суботу.
17. А Ісус казав їм: Батько Мій донині чинить, і Я вчиняю.
18. Відтепер юдеї ще завзятіше шукали нагоди убити Його за те, що Він не тільки порушував суботу, але й Батьком Своїм називав Бога, маючи Себе рівним Богові.
19. На це Ісус сказав: Істинно, істинно повідую вам; Син анічого не може творити Сам від Себе, але бачить, що творить Батько; бо що творить Він, те й Син творить також.
20. Тому що Батько любить Сина і показує Йому все, що творить Сам; і покаже Йому звершення величніші від цих, аж так, що ви здивуєтеся.
21. Бо як Батько воскрешає мертвих і оживляє, так і Син оживляє, кого бажає.
22. Тому що Батько навіть не судить нікого, але увесь суд віддав Синові.
23. Щоб усі шанували Сина, як шанують Батька. Хто не шанує Сина, той не шанує Батька, який послав Його.
24. Істинно, істинно кажу вам: Той, хто слухає слово Моє і вірує в Того, Хто послав Мене, має життя вічне, і на суд не приходить, а перейшов од смерти в життя.
25. Істинно, істинно кажу вам: Надходить час і настав уже, коли мертві почують голос Сина Божого, і, почувши, оживуть.