23. Але надходить час, і надійшов уже, коли справжні поклонники будуть поклонятися Батькові в дусі та істині, бо таких поклонників Батько шукає Собі:
24. Бог є Дух, і ті, що поклоняються Йому, мають поклонятися в дусі та істині.
25. Жінка сказала Йому: Відаю, що прийде Месія, (себто Христос); коли Він прийде, то повідає нам усе.
26. Ісус сказав їй: Це Я, Котрий розмовляє з тобою.
27. О цій порі прийшли учні Його і здивувалися, що Він розмовляє із жінкою; але жодний не сказав: Чого ти вимагаєш? Або: Про що розмовляєш із нею?
28. Тоді жінка залишила свого глека, і подалася в місто, і сказала людям:
29. Поспішіть, подивіться на Чоловіка, Котрий сказав мені все, що я вчиняла: чи не Він Христос?
30. Вони вийшли з міста і поспішили до Нього.
31. А тим часом, учні просили Його, кажучи: Равві! Попоїж.
32. Але Він сказав їм: У Мене є їжа, котрої ви не знаєте.
33. Тому учні загомоніли поміж собою: Хіба хтось приніс Йому їсти?
34. Ісус сказав їм: Моя їжа є творити волю Того, Хто послав Мене, і звершити справу Його.
35. Чи не кажете ви, що за чотири місяці настануть жнива? А Я кажу вам: Підведіть очі ваші і погляньте на ниви, як вони збіліли і достигли для жнив.
36. Жнець одержує винагороду і збирає плід у життя вічне, аж так, що сівач і жнець разом будуть радіти.
37. Бо в цьому випадку справедливий вислів: Один сіє, а другий жне.
38. Я послав вас жати те, над чим ви не трудилися: інші люди працювали, а ви до їхньої праці ввійшли.
39. І багато самарян з міста увірували в Нього за словом жінки, яка засвідчила, що Він оповів їй про все, що вона вчинила.
40. І тому, коли прийшли до Нього самаряни, то просили Його побути в них; і Він пробув там два дні.
41. І ще більше людей увірували за словом Його,
42. А жінці тій казали: Уже не за твоїми оповідями віруємо, бо самі чули і дізналися, що Він істинно Рятівник світу, – Христос.
43. А за два дні Він вийшов звідти і рушив до Галілеї;