12. Від того часу Пилат шукав (можливости) відпустити Його. А юдеї кричали: Якщо відпустиш Його, то ти не друг кесареві; кожний, хто вчиняє себе царем, – супротивник кесареві.
13. Коли Пилат почув ці слова, то вивів геть Ісуса і присів на судилище, на місці, що називалося літостротон, а єврейською гаввата;
14. Тоді була п‘ятниця перед Пасхою, близько шостої години. І сказав Пилат юдеям: Ось, Цар ваш!
15. Але вони закричали: Геть! Геть Його!Розіпни Його! Пилат сказав їм: Царя вашого маю розп‘ясти? Першосвященики відповіли: Немає в нас царя, окрім кесаря.
16. Тоді нарешті він видав Його їм на розп‘яття. І схопили Ісуса і повели.
17. І, несучи хреста Свого, Він вийшов на місце, що звалося Череповищем, а єврейською Ґолґота;
18. І там розп‘яли Його і з Ним двоє інших, по той і по другий бік, а посередині Ісуса.
19. А Пилат написав і підпис поставив на хресті. Написано було: “Ісус Назарянин, Цар юдейський”
20. Цей напис читало багато юдеїв, тому що місце, де був розп‘ятий Ісус, було неподалік від міста, і написано було єврейською, грецькою та латиною.
21. А першосвященики юдейські сказали Пилатові: Не пиши: Цар юдейський, але що Він казав: Я Цар юдейський.
22. Пилат відповідав: Що я написав, те написав.
23. А вояки, коли розіп‘яли Ісуса, взяли одежу Його і поділили на чотири частини, кожному воякові по частині; і хітон; а хітон був не шитий, а витканий цілком зверху.
24. І вони сказали один одному: Не будемо дерти його, а кинемо жереба на нього, чий буде, – (щоб справдилося сказане в Писанні: Поділили одежу Мою поміж собою і на одежу Мою кидали жереба). Так учинили вояки.
25. Біля хреста Ісусового стояли Матір Його, і сестра Матері Його, Марія Клеопова, і Марія Магдалина.
26. Ісус побачив Матір та учня, що стояв поблизу, котрого любив, і сказав матері Своїй: “Жоно! Ось син твій!”
27. Потім сказав учневі: Ось, Матір твоя! І від тієї години учень той узяв її до себе в дім.
28. Після цього Ісус, відаючи, що все вже звершилося, щоб справдилося Писання, сказав: Спраглий Я.