26. Один із служників першосвященикових, родич тому, котрому Петро відтяв вухо, сказав: Чи не тебе я бачив з Ним у саду?
27. Петро знову зрікся; і наразі заспівав півень.
28. Від Кайяфи повели Ісуса до преторії. Був ранок; і вони не зайшли до преторії, щоб не опоганитися, але щоб можна було їсти пасху.
29. Пилат вийшов до них і сказав: Яке звинувачення ви принесли на цього Чоловіка?
30. Вони сказали йому у відповідь: Якби він був не злодієм, ми не привели б Його до тебе.
31. Пилат сказав їм: Заберіть Його, і за вашим законом судіть Його. Юдеї сказали йому: Нам не дозволено рокувати на смерть будь-кого.
32. Нехай справдиться слово Ісусове, котре Він сказав, даючи зрозуміти, якою смертю Він помре.
33. Тоді Пилат знову зайшов до преторії і покликав Ісуса, і сказав Йому: Ти - Цар юдейський?
34. Ісус відповідав йому: Чи від себе ти говориш це, чи інші оповіли тобі про Мене?
35. Пилат відповів: Хіба я юдей? Твій народ і першосвященики віддали Тебе мені; що Ти вчинив?
36. Ісус відповів: Царство Моє не від цього світу; якби від світу цього було Царство Моє, то служники Мої боронили б Мене, щоб Мене не схопили юдеї; але нині Царство Моє не звідси.
37. Пилат сказав Йому: Отож, Ти – Цар? Ісус сказав: Ти кажеш, що Я – Цар; Я для того й народився і для того прийшов у світ, щоб засвідчити істину; Кожний, хто від істини, слухає голос Мій.