9. Я за них благаю: не за увесь світ благаю, але за тих, котрих Ти дав Мені, тому що вони Твої;
10. І все Моє – Твоє, і Твоє Моє; і Я прославився в них.
11. Я тепер уже не в світі, але вони у світі, а Я до Тебе йду; Отче Святий! Збережи їх в ім‘я Твоє, тих, котрих Ти Мені дав, щоб вони були одне, як Ми.
12. Коли Я був з ними у світі, Я зберігав їх в ім‘я Твоє; тих, котрих Ти дав Мені, Я зберіг, і ніхто з них не загинув, окрім сина погибелі, нехай справдиться Писання.
13. А нині до Тебе йду, і це кажу в світі, щоб вони мали в собі радість Мою досконалу.
14. Я передав їм Слово Твоє, і світ зненавидів їх, тому що вони не від світу, як і Я не від світу.
15. Не молю, щоб Ти взяв їх від світу, але щоб зберіг їх від зла;
16. Вони не від світу, як і Я не від світу.
17. Освяти їх істиною Твоєю: Слово Твоє – істина.
18. Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ;
19. І за них Я посвячую Себе, щоб і вони були освячені істиною.
20. Але не за них лише благаю, але за віруючих в Мене за словом їхнім;
21. Нехай будуть всі одне, як Ти, Отче, в Мені, і Я в Тобі, так і вони нехай будуть в Нас одне, – щоб увірував світ, що Ти послав Мене,
22. І славу, Котру Ти дав Мені, Я дав їм: нехай будуть одне, як Ми одне.
23. Я в них, а Ти в Мені; нехай же будуть досконалі в єдиному, і нехай спізнає світ, що Ти послав Мене і полюбив їх, як полюбив Мене.
24. Отче! Котрих Ти дав Мені, хочу, щоб там, де Я, і вони були зі Мною, аби бачили славу Мою, котру Ти дав Мені, тому що полюбив Мене передніше заснування світу.