19. Ісус зрозумів, про що хочуть запитати в Нього, і сказав їм: Чи не про те запитуєте один в одного, що Я сказав: Невдовзі не побачите Мене, і знову невдовзі побачите Мене?
20. Істинно, істинно повідую вам: Ви будете плакати і заридаєте, а світ зрадіє; ви сумними будете, але печаль ваша на радість буде.
21. Жінка, коли народжує, вельми страждає, тому що прийшла година її; та коли народить немовля, уже не пам‘ятає страждань від радощів, тому що людина народилася на світ.
22. Отак і ви зараз сумуєте; але Я знову побачу вас, і зрадіє серце ваше, і радості вашої ніхто не відбере у вас.
23. І того дня ви ні про що не запитаєте Мене. Істинно, істинно повідую вам: Чого лише не попросите у Батька в ім‘я Моє, дасть вам.
24. Донині ви нічого не просили в ім‘я Моє; просіть, і одержите; щоб радість ваша була уповні.
25. До цього часу Я свідчив вам притчами; але надходить час, коли вже не буду свідчити вам притчами, а явно звіщу вам про Батька.
26. Того дня будете просити в ім‘я Моє, і не кажу вам, що Я буду просити в Батька за вас;
27. Бо Сам Батько любить вас, тому що ви полюбили Мене і увірували, що Я прийшов від Бога.
28. Я вийшов від Батька і прийшов у світ; і знову залишаю світ і йду до Батька.
29. Учні Його сказали Йому: Ось, зараз Ти відверто заговорив і притчі не повідуєш жодної;
30. Тепер бачимо, що Ти знаєш усе і не маєш потреби, щоб хтось запитував у Тебе; тому віруємо, що Ти від Бога прийшов.