21. Сказавши це, Ісус затривожився в дусі, і засвідчив, і сказав: Істинно, істинно кажу вам, що один із вас зрадить Мене.
22. Тоді учні почали озиратися поміж собою, маючи сумнів, про кого Він каже.
23. А один з учнів Його, котрого любив Ісус, сидів біля Нього, торкаючись головою Його грудей;
24. Йому Симон Петро подав знак, щоб запитав, хто це, про кого свідчить,
25. Він припав до грудей Ісуса і сказав Йому: Господе! Хто це?
26. Ісус відповідав: Той, кому Я, вмочивши кусень хліба, подам. І, вмочивши кусень, подав Юді Іскаріоту, синові Симона.
27. І після цього кусня увійшов до нього сатана. Тоді Ісус сказав йому: Що вчиняєш, – учиняй швидше.
28. Але ніхто з тих, хто тут був, не збагнули, для чого Він те сказав йому.
29. А оскільки в Юди була скринька, то деякі гадали собі, що Ісус сказав йому: Купи, що нам треба для свята, чи убогим подай щось.
30. Він узяв кусня і негайно вийшов; а була ніч, коли він вийшов.
31. Ісус сказав: Нині прославився Син Людський, і Бог прославився в Ньому.
32. Якщо Бог прославився в Ньому, то Бог також прославить Його в Собі, і невдовзі прославить Його.
33. Дітоньки! Не мушу вже бути з вами: будете шукати Мене, і, як сказав Я юдеям, що куди Я йду, ви не можете прийти, так само й вам повідую тепер.