4. Тоді один з учнів Його, Юда Іскаріот, син Симона, котрий хотів зрадити Його, сказав:
5. А чому було б не продати це миро за триста динаріїв і не роздати жебракам?
6. А сказав він так не тому, що піклувався про вбогих, а тому, що був крадієм. Він мав у себе скриньку і носив те, що туди опускали.
7. А Ісус сказав: Залиште її: вона зберегла це на день похорону Мого;
8. Бо жебраків завжди маєте біля себе, а Мене – не завжди.
9. Чимало юдеїв дізналися, що Він там, і прийшли не тільки заради Ісуса; їм також хотілося побачити Лазаря, котрого Він воскресив із мертвих;
10. А першосвященики поклали собі убити також і Лазаря,
11. Тому що через нього багато юдеїв приходили і увірували в Ісуса.
12. Другого дня багато народу, який прийшов на свято, зачувши, що Ісус іде до Єрусалиму,
13. Взяли пальмові гілки, вийшли назустріч Йому і вигукували: Осанна! Благословенний Цар Ізраїлів, що приходить в ім‘я Господнє.