16. Тоді Хома, інакше званий Дідим, сказав учням: Ходімо, ми також помремо з ним.
17. Коли Ісус прийшов, то виявив, що він (Лазар) уже чотири дні у гробі.
18. А Віфанія була поблизу Єрусалиму, приблизно за п‘ятнадцять стадій,
19. І багато юдеїв прийшло до Марти і Марії втішити їх у скорботі за братом їхнім.
20. Марта почула, що йде Ісус, і пішла Йому назустріч; а Марія сиділа вдома.
21. Тоді Марта сказала Ісусові: Господе! Якби Ти був тут, то не помер би мій брат;
22. Але й зараз відаю, що все, що Ти попросиш у Бога, дасть Тобі Бог.
23. Ісус сказав їй: Воскресне твій брат.
24. Марта сказала Йому: Знаю, що воскресне у воскресіння, останнього дня.
25. Ісус сказав їй: Я є воскресіння і життя; хто вірує в Мене, якщо й помре, – оживе;
26. І кожний живий, що вірує в Мене, не помре повік. Чи віриш цьому?
27. Вона сказала Йому: Так, Господе! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, що приходить у світ оцей.
28. Сказавши це, пішла й покликала потайки Марію, сестру свою, кажучи: Учитель тут і кличе тебе.
29. Вона, тільки-но зачула, квапливо підвелася і пішла до Нього.
30. Ісус ще не входив до поселення, але був на тому місці, де зустріла Його Марта.
31. Юдеї, котрі були з нею в домі і втішали її, побачили, що Марія квапливо підвелася й вийшла, також пішли за нею, вважаючи, що вона пішла до гробу – плакати там.
32. А Марія, коли прийшла туди, де був Ісус, і побачила Його, впала Йому до ніг і сказала Йому: Господе! Якби Ти був тут, не помер би мій брат.