4. І коли виведе овечок своїх, то йде перед ними, а вівці йдуть за ним, тому що знають голос його;
5. А за чужинцем не йдуть, але втікають від нього, тому що не знають чужого голосу.
6. Оцю притчу сказав їм Ісус; але вони не зрозуміли, про що їм оповідав.
7. Тому Ісус знову сказав їм: Істинно, істинно кажу вам, що Я – двері вівцям.
8. Усі, скільки їх переді Мною не переходило, є злодії і розбійники; але вівці не послухали їх.
9. Я є двері: хто увійде Мною, той урятується, і увійде, і вийде, і пасовисько знайде.
10. Злодій приходить лише для того, щоб украсти, вбити і погубити; Я прийшов для того, щоб мали життя і мали його уповні.
11. Я – пастир добрий: добрий пастир життя своє покладе за овечок.
12. А найманець, не пастир, котрому вівці не свої, бачить вовка, що прийшов, і залишає овечок і втікає, а вовк викрадає овечок і розганяє їх;
13. А найманець утікає, тому що найманець, і не дбає про овечок.
14. Я добрий пастир, і знаю Моїх, і Мої знають Мене.
15. Як Батько знає Мене, отак і Я знаю Батька, і життя Моє кладу за овечок.
16. Є у Мене й інші вівці, котрі не з цієї отари, і тих належить Мені привести: і вони почують голос Мій, і буде одна отара і один Пастир.
17. Тому любить Мене Батько, що Я віддаю життя Моє, щоб знову його прийняти;
18. Ніхто не відбере його в Мене, але Я Сам віддаю його: маю владу віддати його, і владу маю знову прийняти його; цю заповідь одержав Я від Батька Мого.
19. Від цих слів знову стався розбрат поміж юдеями.
20. Чимало було таких, котрі казали: Він одержимий демоном і божеволіє; нащо слухаєте Його?
21. Інші казали: Це слова не біснуватого; чи може демон відкривати очі сліпим?
22. А було тоді в Єрусалимі свято Оновлення, і була зима.