17. Тому любить Мене Батько, що Я віддаю життя Моє, щоб знову його прийняти;
18. Ніхто не відбере його в Мене, але Я Сам віддаю його: маю владу віддати його, і владу маю знову прийняти його; цю заповідь одержав Я від Батька Мого.
19. Від цих слів знову стався розбрат поміж юдеями.
20. Чимало було таких, котрі казали: Він одержимий демоном і божеволіє; нащо слухаєте Його?
21. Інші казали: Це слова не біснуватого; чи може демон відкривати очі сліпим?
22. А було тоді в Єрусалимі свято Оновлення, і була зима.
23. І ходив Ісус у храмі, у притворі Соломоновому.
24. Тут юдеї обступили Його і казали Йому: Чи довго триматимеш нас у непевності? Якщо Ти Христос, скажи нам відверто.
25. Ісус відповів їм: Я сказав вам, і не вірите; діяння, котрі вчиняю Я в ім‘я Вітця Мого, вони свідчать про Мене.
26. Але ви не вірите, бо ви не з овець Моїх, як Я сказав вам;
27. Вівці Мої підкоряються голосові Моєму, і Я знаю їх, і вони йдуть за Мною,
28. І Я даю їм життя вічне, і не загинуть повік, і ніхто не вирве їх з руки Моєї;
29. Батько Мій, Котрий дав Мені їх, більший від усіх, і ніхто не може викрасти їх з руки Батька Мого;
30. Я і Мій Батько – одне.
31. Аж тут юдеї знову схопили каміння, щоб убити Його.
32. Ісус відповів їм: Багато добрих діянь Я показав вам від Батька Мого; за котре з них хочете забити Мене камінням?
33. Юдеї сказали Йому у відповідь: Не за добрі діяння хочемо забити Тебе камінням, але за зневагу до Бога і за те, що Ти, будучи людиною, маєш Себе за Бога.
34. Ісус відповів їм: Чи не написано в законі вашому: Я сказав: ви боги?
35. Якщо Він назвав богами тих, до котрих було слово Боже, і не може порушуватися Писання,
36. Чи Тому, Котрого Батько освятив і послав у світ, ви кажете: Зневажає Бога, тому, що Я сказав: Я Син Божий?