6. Був чоловік, посланий від Бога, ім‘я йому Іван.
7. Він прийшов для свідчення, щоб засвідчити про Світло, щоб усі повірили через нього.
8. Він не був світлом, але був посланий, щоб засвідчити про Світло.
9. Було Світло істинним, котре просвітлює всіляку людину, що приходить у світ.
10. У світі Він був і світ був, створений Ним; і світ Його не пізнав.
11. Прийшов до своїх, і свої Його не прийняли.
12. А тим, котрі прийняли Його, віруючим в ім‘я Його, дав владу бути дітьми Божими.
13. Котрі не від крови, не від бажання плоті, не від пожадливости мужа, але від Бога народилися.
14. І Слово стало плоттю, і жило поміж нами, виповнене благодаттю та істиною; і ми бачили Його славу, як Єдиновродженого від Батька.
15. Іван засвідчує про Нього і проголошує, повідуючи: Це був Той, про Котрого я сказав: Той, хто прийде за мною, існував передніше від мене, тому що був раніше від мене.
16. І від повноти Його всі ми прийняли й благодать на благодать;
17. Бо Закон даний через Мойсея, а благодать та істина вчинилися через Ісуса Христа.
18. Бога не бачив ніхто й ніколи; Єдиновроджений Син, істинний у єстві Отчому, Він явив.
19. І ось свідчення Іванові, коли юдеї прислали з Єрусалиму священиків та левитів запитати його: Хто ти?
20. Він оголосив і не заперечив, і проголосив, що я не Христос.
21. І запитали у нього: То що? Може, ти – Ілля? Він сказав: Ні. Пророк? Він відповідав: Ні.
22. Сказали йому: То хто ж ти такий? Щоб нам дати відповідь тим, хто послав нас; що ти скажеш про самого себе?