14. І Слово стало плоттю, і жило поміж нами, виповнене благодаттю та істиною; і ми бачили Його славу, як Єдиновродженого від Батька.
15. Іван засвідчує про Нього і проголошує, повідуючи: Це був Той, про Котрого я сказав: Той, хто прийде за мною, існував передніше від мене, тому що був раніше від мене.
16. І від повноти Його всі ми прийняли й благодать на благодать;
17. Бо Закон даний через Мойсея, а благодать та істина вчинилися через Ісуса Христа.
18. Бога не бачив ніхто й ніколи; Єдиновроджений Син, істинний у єстві Отчому, Він явив.
19. І ось свідчення Іванові, коли юдеї прислали з Єрусалиму священиків та левитів запитати його: Хто ти?
20. Він оголосив і не заперечив, і проголосив, що я не Христос.
21. І запитали у нього: То що? Може, ти – Ілля? Він сказав: Ні. Пророк? Він відповідав: Ні.
22. Сказали йому: То хто ж ти такий? Щоб нам дати відповідь тим, хто послав нас; що ти скажеш про самого себе?
23. Він сказав: Я – голос волаючого в пустелі: вирівнюйте шлях Господові, як повідав пророк Ісая.
24. А послані були з фарисеїв;
25. І вони запитали його: А чому ж ти хрестиш, якщо ти не Христос, ні Ілля, ані пророк?
26. Іван сказав їм у відповідь: Я хрещу у воді, але стоїть серед вас Той, Котрого ви не знаєте;
27. Ось якраз Той, що йде за мною, але Котрий існував переді мною; я негідний розв‘язати ремінця на Його взутті.