Новітній переклад Біблії О.Гижі

Естер 9:9-22 Новітній переклад Біблії О.Гижі (UKRB)

9. І Пармашту, і Арісая, і Арідая, і Вайзата,

10. І десятьох синів Гамана, Гаммедатового сина, ворога юдеїв, забили, а на грабунок не простягли руки своєї.

11. Того ж дня доповіли цареві про число забитих в Сузах, столичному місті.

12. І сказав цар цариці Естер: У Сузах, місті столичному, умертвили юдеї і вигубили п'ятсот чоловіків і десятьох синів Гамана; а що вчинили вони в інших провінціях? І яке пожадання твоє? Воно буде справджене.

13. І сказала Естер: Якщо цареві бажано, то нехай буде дозволено юдеям, котрі в Сузах, чинити те саме й завтра, що сьогодні, і десятьох синів Гаманових нехай повісять на дереві.

14. І наказав цар учинити так; і виданий указ в Сузах про це, і десятьох синів Гаманових повісили.

15. І зібралися юдеї, котрі в Сузах, також і чотирнадцятого дня місяця адара, і умертвили в Сузах триста чоловіків, а на грабунок не простягли свої руки.

16. І інші юдеї, що мешкали в царевих провінціях, зібралися стати на захист свого життя, і мати спокій від своїх ворогів, і умертвили із супротивників своїх сімдесят п'ять тисяч, а на грабунок не простягли руки своєї.

17. Це сталося тринадцятого дня місяця адара; а чотирнадцятого дня цього ж таки місяця вони заспокоїлися і вчинили його днем бенкетування і веселощів.

18. А юдеї, котрі в Сузах, зібралися тринадцятого дня його і чотирнадцятого дня його, а п'ятнадцятого дня його заспокоїлися і вчинили його днем бенкетування і веселощів.

19. Тому юдеї сільські, що мешкають у поселеннях відкритих, проводять чотирнадцятий день місяця адара у радості і бенкетуванні, надсилаючи дарунки одне одному.

20. І описав Мордехай оці події, і послав листи до всіх юдеїв, котрі в провінціях царя Артаксеркса, до близьких і до далеких.

21. Про те, щоб вони започаткували щорічне святкування в себе чотирнадцятого дня місяця адара і п'ятнадцятого дня його,

22. Як таких днів, за котрих юдеї стали убезпечені від ворогів своїх, і як за такого місяця, за котрого перетворилася у них печаль на радість і ремствування – на день святковий, – щоб учинили їх днями бенкетування і веселощів, надсилаючи дарунки одне одному і милостиню убогим.