6. І зайшов Гаман. І сказав йому цар: А що вчинити тому чоловікові, котрого цар бажає відзначити пошануванням? Гаман подумав у серці своєму: Кого іншого забажає цар пошанувати, окрім мене?
7. І сказав Гаман цареві: Того чоловіка, котрого цар захоче відзначити пошануванням, треба вшанувати так:
8. Нехай принесуть шати царські, в котрі зодягається цар, і приведуть коня, на котрому цар їздить, покладуть царську корону на голову його,
9. І нехай віддадуть шати і коня в руки одному з найперших князів царських, і нехай зодягнуть того чоловіка, котрого цар бажає відзначити пошануванням, і виведуть його на коні на міський майдан і проголосять перед ним: Так учиняється тому чоловікові, котрого цар бажає відзначити пошануванням!
10. І сказав цар Гаманові: Негайно візьми царську одежу і коня, як ти сказав, і вчини це Мордехаєві юдеєві, що сидить біля царської брами; нічого не облиши з усього, що ти говорив!
11. І взяв Гаман шати і коня, і зодягнув Мордехая, і вивів його на коні на міський майдан, і проголосив перед ним: Так учинено тому чоловікові, котрого цар бажає відзначити пошануванням!
12. І повернувся Мордехай до царської брами. А Гаман поспішив до свого дому, зажурений, і прикривши голову.
13. І переповів Гаман дружині своїй Зереш, і всім друзям своїм про все, що сталося з ним. І сказали йому мудраки його і Зереш, дружина його: Якщо з юдейського насіння Мордехай, перед котрим ти почав падати, то не подужаєш його, а напевне упадеш перед ним.
14. Вони ще розмовляли з ним, як прийшли царські євнухи і поспішили відвести Гамана на бенкет, котрого вчиняла Естер.