13. Тоді дівчина входила до царя. І їй давалося все, чого жадала вона для виходу із жіночого дому до царського дому.
14. Увечері вона входила, і вранці поверталася до другого жіночого дому під нагляд Шаазгаза, царського євнуха, доглядача наложниць; і вже не входила до царя, хіба що цар зажадав би її, і вона називалася б на ймення.
15. Коли настав час Естері, доньки Авіхаїлової, Мордехаєвого дядька, що взяв її собі за доньку, – йти до царя, тоді вона не просила анічого, окрім того, про що сказав їй Ґеґай, керуючий царським двором, доглядач жінок. І надбала Естер прихильність до себе в очах усіх, хто бачив її.
16. І взяли Естер до царя Артаксеркса, до царського дому його, десятого місяця, себто місяця тевет, сьомого року його царювання.
17. І покохав цар Естер понад усіх жінок, і вона мала прихильність і ласку від нього більшу, аніж інші дівчата, і він поклав царську корону на голову її і зробив її царицею замість Вашті.
18. І вчинив цар бучний бенкет для всіх князів своїх і для служників при ньому, – бенкет заради Естери, і вчинив пільгу провінціям, і роздав дари за маєтністю царя.
19. І коли вдруге були зібрані дівчата, і Мордехай сидів біля брами царської,
20. Естер усе ще не сказала про свою рідню, і про народ свій, як наказав їй Мордехай; а слово Мордехая Естер виконувала тепер так само, як і тоді, коли була його вихованкою.
21. У той час, як Мордехай сидів біля брами царської, два царських євнухи, Біґтан і Тереш, що стерегли порога, мали недобрий замір накласти руку на царя Артаксеркса.
22. Довідавшися про це, Мордехай повідомив цариці Естер, а Естер переказала те цареві, і що повідав те Мордехай.