23. Але таку заповідь дав їм: Дослухайтеся до голосу Мого, і Я буду вашим Богом, а ви будете Моїм народом, і ходіть по тих шляхах, котрі Я заповідаю вам, щоб вам добре було.
24. Але вони не послухали і не прихилили вухо своє, і жили за навіюванням і впертістю недоброго серця свого, і стали до Мене спиною, а не обличчям.
25. Від того дня, як батьки ваші вийшли з краю Єгипетського, і до сього дня Я посилав до вас усіх служників Моїх – пророків, посилав усілякий день з досвітку;
26. Та вони не підкорялися Мені і не прихилили вуха свого, а ожорсточили шию свою, чинили ще бридкіше, аніж батьки їхні.
27. І коли ти говоритимеш їм усі слова оці, вони тебе не послухають; і коли будеш кликати їх, вони тобі не дадуть відповіді.
28. Тоді скажи їм: Ось народ, який не дослухається до голосу Господа, Бога свого, і не приймає повчань! Не стало у них істини, – вона відлучена од їхніх уст.
29. Обстрижи волосся твоє і викинь, і здійми плач на горах, бо відкинув Господь і залишив рід, що викликав гнів Його.
30. Бо сини Юдині чинять лихе перед очима Моїми, говорить Господь; поставили мерзоти свої в домі, що носить ймення Моє, щоб осквернити його.
31. І спорудили узвишшя Тофета в долині синів Бен-Гіннома, щоб спалювати синів своїх і дочок своїх у вогні, чого Я не заповідав, і що Мені на серце не приходило.
32. За це, ось, надходять дні, говорить Господь, коли вже не будуть називати це місце Тофетом і долиною синів Бен-Гіннома, але долиною вбивства, і в Тофеті будуть ховати за браком місця.
33. І будуть трупи народу цього поживою птахам небесним та звірам земним, і нікому буде відганяти їх.