16. Не така, як їхня, доля в Якова; тому що Бог його є Творець усього, й Ізраїль є жезло спадщини Його; ймення Його – Господь Саваот.
17. Збери на землі майно твоє, ти, що маєш сидіти в облозі;
18. Бо так говорить Господь: Ось, Я викину мешканців цього краю сього разу і зажену їх у тісне місце, щоб схопили їх там.
19. Горе мені у моїх тіснотах, пекуча рана моя, але я кажу сам собі: Справді, це – моя журба, і я буду нести її.
20. Шатро моє спустошене, і всі мотузки мої порвалися; діти мої пішли від мене і немає їх; нікому вже поставити шатра мого і розвісити килимів моїх.
21. Бо пастирі стали безглуздими і не шукали Господа, а тому вони й чинили нерозважливо, і вся череда їхня порозбігалася.
22. І лине чутка: Ось, він іде, і великий гамір від північної країни, щоб міста юдейські зробити пустелею, житлом шакалів.
23. Знаю, Господе, що не у волі людини шлях її, що не має влади мандрівник спрямовувати ходу ступнів своїх.
24. Карай мене, Господе, але за правдою, не в гніві Твоєму, щоб не став нічим.