5. Краще слухати звинувачення від мудрого, аніж слухати пісні глупаків.
6. Тому що сміх недолугих те саме, що потріскування тернового хворосту під казаном. І оце – марнота!
7. Пригнічуючи інших, мудрий стає безглуздим, і дарунки псують серце.
8. Кінець справі кращий, аніж початок її, а терплячий важить більше, аніж зарозумілий.
9. Не поспішай своїм духом на гнів; тому що гнів гніздиться в серці безглуздих.
10. Не кажи: Чого це передніші дні були вдатніші від нинішніх? Тому що не від мудрости запитуєш ти про це.
11. Гарна мудрість зі спадком, особливо для тих, що бачать сонце:
12. Тому що під захистом мудрости те саме, що й під захистом срібла; але перевага пізнання в тому, що мудрість дає життя володареві її.
13. Дивися на діяння Боже: тому що хто може випростати те, що Він учинив кривим?
14. За днів благополуччя користуйся добром, а за днів лиха будь розважливим; те і те учинив Бог для того, щоб людина нічого не могла сказати супроти Нього.
15. Усього надивився я за дні мої марнотні: праведник гине у праведності своїй, лиходій живе довго в безчесті своєму.
16. Не будь занадто суворим і не виставляй себе мудрим над міру: нащо тобі нищити себе?
17. Не віддавайся гріхові і не будь безглуздим; нащо тобі помирати не свого часу?
18. Гаразд, якщо ти триматимешся одного і другого з рук не випустиш; бо хто боїться Бога, той уникне того й того.