4. Тому що він надаремно прийшов і відійшов у пітьму, і ймення його покрите мороком.
5. Він не бачив навіть і не спізнав сонця; йому спокійніше, аніж тій.
6. А та, хоч би прожила дві тисячі літ і не мала утіхи з добра, чи не всі підуть до одного місця?
7. Усі труди чоловіка – для його рота, а душа його не насичується.