7. Якщо ти побачиш будь-де утиски бідному та нехтування судом і правдою, то не дивуйся з того: тому що за високим спостерігає вищий, а за ним – ще вищий;
8. А перевага країни загалом є цар, котрий піклується про країну.
9. Хто любить срібло, той не насититься сріблом; і хто любить багатство, тому не має користі від нього. І оце – марнота!
10. Примножується майно, примножуються й споживачі його; і яка втіха для володаря його, хіба що дивитися своїми очима?
11. Солодкий сон трудівника, чи мало, а чи багато він з'їсть; але перенасичення багатого не дає йому заснути.
12. Є болісна недуга, котру бачив я під сонцем: багатство, накопичене володарем його на шкоду йому.
13. І гине багатство це від лихої пригоди: народив він сина – і нічогісінько немає в руках у нього.
14. Як вийшов він голим з лона матері своєї, таким і відходить, яким прийшов, і нічогісінько не візьме від праці своєї, що міг би взяти з собою.
15. І оце важка недуга: яким прийшов він, таким і відходить. То яка йому користь, що він трудився на вітер?
16. А він же упродовж цілого життя у днях своїх їв у пітьмі, у великому роздратуванні, в смутку і в досаді.
17. А ось іще я знайшов добре і приємне: їсти і пити і втішатися добром у всіх трудах своїх, якими хто трудився під сонцем у всі дні життя свого, котрі дав йому Бог; тому що це його доля.
18. І, якщо якомусь чоловікові Бог дав багатство і майно, і дав йому владу користуватися від них, і брати свою частку, і насолоджуватися від трудів своїх, то це дар Божий.