2. Тимофієві, улюбленому синові: благодать, милість, мир від Бога Вітця і Христа Ісуса, Господа нашого.
3. Дякую Богові, Котрому служу від прабатьків із чистою совістю, що безнастанно згадую про тебе в молитвах моїх вдень і вночі;
4. І бажаю бачити тебе, пригадуючи сльози твої, щоб мені виповнитися радістю,
5. Пригадуючи нелицемірну віру твою, котра передніше жила в бабусі твоїй Лоїді і матері твоїй Евникії; певен, що вона є також у тобі.
6. Із цієї причини нагадую тобі, щоб ти розігрівав дара Божого, котрий в тобі через покладання рук моїх,
7. Бо дав нам Бог духа не остраху, але сили і любови, та цнотливости.
8. Отож, не соромся свідчення Господа нашого Ісуса Христа, ні мене, в‘язня Його; але страждай з благовістям (Христовим) силою Бога,
9. Що врятував нас і покликав званням святим, не за справи наші, але за Своєю волею і благодаттю, що дана нам у Христі Ісусі передніше вічних часів.
10. А нині відкрилося з‘явою Рятівника нашого Ісуса Христа, що зруйнував смерть і явив життя і нетління через Євангелію,