1. Бо знаємо, що коли земний дім наш, оця хатина, зруйнується, ми маємо від Бога житло на небесах, дім нерукотворний, вічний.
2. Через те й зітхаємо, бажаючи одягнутися в небесне наше житло.
3. Та коли б нам навіть одягненими не виявитися голими.
4. Бо ми, перебуваючи в оцій хатині, зітхаємо під тягарем, тому що не хочемо роздягтися, але одягтися, щоб смертне було поглинуте життям.
5. Бо для цього й утворив нас Бог, і дав нам запоруку Духа.
6. Отож, ми завжди розкошуємо, хоч відаємо, що, оселившися в тілі, ми відсторонені од Господа;