11. Бо коли славне те, що минає, то тим паче славне те, що триває!
12. Маючи таку надію, ми діємо з великим натхненням.
13. А не так, як Мойсей, котрий затуляв покривалом обличчя своє, щоб сини Ізраїлеві не дивилися пильно на зникнення того, що сяяло.
14. Але розум їхній засліплений: бо те саме покривало донині лишається незнятим під час читання Старого Заповіту, тому що воно знімається Христом.
15. Донині, коли вони читають Мойсея, покривало лежить на їхньому серці.
16. Та коли навертаються до Господа, тоді це покривало знімається.
17. Господь є Дух; а де Дух Господній, - там воля.
18. А ми всі, відкритим обличчям, як у дзеркалі, споглядаючи на славу Господню, перевтілюємося у той самий образ від слави у славу, як від Господнього Духу.