14. Ось утретє я готовий рушити до вас, і не буду обтяжувати вас, бо я шукаю не вашого, а вас. Не діти мусять збирати маєтности для батьків, але батьки для дітей.
15. Я охоче буду витрачати своє і виснажувати себе за душі ваші, не зважаючи на те, що, надзвичайно люблячи вас, я найменше любий вам.
16. Припустимо, що сам я не обтяжував вас, та, як хитрун, лукавством брав од вас.
17. Та чи користався я чимось од вас через когось з отих, кого послав до вас?
18. Я ублагав Тита і послав з ним одного з братів: Чи Тит скористався чимось від вас? Чи не в одному дусі ми діяли? Чи не одним шляхом ходили?
19. Чи не гадаєте також, що ми лише виправдовуємося перед вами? Ми говоримо перед Богом у Христі, і все це, улюблені, вам на науку.
20. Бо я маю острах, щоб, коли прийду, не знайти вас такими, якими не бажаю, і щоб ви також не побачили мене таким, яким не хочете: щоб не знайти у вас розбрату, заздрости, гніву, сварок, наклепів, обмов, чванства, зарозумілости й безладдя,
21. Щоб знову, коли прийду, не зневажив мене у вас Бог мій, і щоб не оплакувати мені багатьох, котрі згрішили передніше, і не покаялися за нечистоту, блудодіяння, непристойності, які вчиняли.