9. А втім, нехай не виникне підозра, що я страхаю вас тільки посланнями.
10. Оскільки дехто запевняє, що в посланнях він суворий і сильний, а коли особисто присутній, то слабкий, і оповідь його невиразна,
11. Такий нехай знає, що, які ми на словах у посланнях заочно, такі самі й у справах особисто.
12. Бо ми не сміємо співставляти чи порівнювати себе з тими, що самі себе підносять: вони самі себе вимірюють собою і порівнюють себе з собою нерозумно.
13. А ми не без міри хвалитися будемо, але за мірою спадку, котрого визначив нам Бог такою мірою, щоб сягнути й до вас.
14. Бо ми не напружуємося над міру, як такі, що не сягнули до вас, тому що досягнули аж до вас Євангелією Христовою;
15. Ми не хвалимося над міру, не чужою працею, але маємо надію, що коли зростатиме віра ваша уповні, збільшити у вас наші зусилля,
16. Щоби в інших місцях проповідувати Євангелію, а не хвалитися готовим, на чужому терені.
17. А хто хвалиться, хвалися в Господі.
18. Бо достойний не той, хто сам себе хвалить, але той, кого хвалить Господь.