5. І всіляку зарозумілість, що повстає супроти науки Божої, і полонимо усілякі помисли на послух Христові.
6. І готові покарати будь-який непослух, коли ваш послух звершиться.
7. Чи на особу ви дивитеся? Хто певний в собі, що він Христів, той сам у собі розміркуй, що, коли він Христів, так само й ми Христові.
8. Бо якби я почав ще більше хвалитися нашою владою, котру Господь дав нам на розбудову, а не на руйнування ваше, то не залишився б у соромі.
9. А втім, нехай не виникне підозра, що я страхаю вас тільки посланнями.
10. Оскільки дехто запевняє, що в посланнях він суворий і сильний, а коли особисто присутній, то слабкий, і оповідь його невиразна,
11. Такий нехай знає, що, які ми на словах у посланнях заочно, такі самі й у справах особисто.
12. Бо ми не сміємо співставляти чи порівнювати себе з тими, що самі себе підносять: вони самі себе вимірюють собою і порівнюють себе з собою нерозумно.
13. А ми не без міри хвалитися будемо, але за мірою спадку, котрого визначив нам Бог такою мірою, щоб сягнути й до вас.