15. І в цій певності я мав намір прийти до вас раніше, щоб ви удруге одержали благодать,
16. І через вас перейти до Македонії, а вже з Македонії знову прийти до вас, а ви провели б мене в Юдею.
17. Маючи такий намір, чи легковажно я вчинив? Чи, може, те, що я вчиняю, тілесно вчиняю, аж так, що в мене то "так, так", а то "ні, ні"?
18. Вірний Бог, що слово наше до вас не було то "так", а то "ні".
19. Бо Син Божий Ісус Христос, проповідуваний у вас нами, мною і Силуаном і Тимофієм, не був "так" і "ні", але в Ньому було "так!";
20. Бо всі обітниці Божі в Ньому "так", і в Ньому "амінь!", на славу Божу, через нас.
21. А Той, Хто нас із вами утверджує у Христі і Хто нас помазав, - є Бог,
22. Котрий і позначив нас і дав запоруку Духа у серця наші.
23. Бога закликаю за свідка про душу мою, що, милуючи вас, я донині не приходив до Коринту,
24. Не тому, що ми начебто беремо владу над вірою вашою; але ми сприяємо радості вашій: бо вірою ви непохитні.