20. І що може ще сказати Тобі Давид? Ти знаєш служника Твого, Господе мій, Боже!
21. Заради слова Твого та за серцем Своїм Ти вчинив це, відкриваючи все це велике служникові Твоєму.
22. Тому Ти великий, Господе Боже, бо немає такого, як Ти, і немає Бога, окрім Тебе, згідно з усім, що ми чули своїми вухами.
23. І хто схожий до народу Твого, Ізраїля, єдиного народу на землі, для котрого приходив Бог, щоб надбати його Собі в народ, і прославити Своє ймення, і звершити велике і страшне перед народом Твоїм, котрого ти придбав Собі від Єгипту, прогнавши народи і богів їхніх?
24. Ти зміцнив Собі народ Свій, Ізраїля, – Собі за народ аж навіки, і Ти, Господе, став для них Богом.
25. І нині, Господе Боже, утвердь навіки слово, котре Ти говорив про служника Свого та про дім його, і вчини, як Ти казав!
26. І нехай буде великим ім'я Твоє навіки, щоб говорили: Господь Саваот – Бог над Ізраїлем. І дім служника Твого Давида нехай буде міцно стояти перед лицем Твоїм.
27. Оскільки Ти, Господе Саваоте, Боже Ізраїля, відкрив служникові Твоєму, говорячи: Збудую тобі дім, тому служник Твій спромігся на сміливість в серці своєму помолитися Тобі такою молитвою.
28. Отож, Господе мій, Боже! Ти Бог, і слова Твої істинні, і Ти обіцяв служникові Твоєму таке добро!