12. То він зупинився серед поля, і пильнував його, і уразив филистимлян. І дарував тоді Господь велику перемогу.
13. Троє оцих старшин із тридцяти вождів рушили і увійшли жнивної пори до Давида в печеру Адуллам, коли натовпи филистимлян стояли в долині Рефаїм.
14. Давид був тоді в укріпленому місці, а загін филистимлян – у Віфлеємі.
15. І відчув Давид спрагу, і сказав: Хто напоїть мене водою з криниці Віфлеємської, що при брамі?
16. Тоді троє оцих хоробрих пробралися крізь табір филистимський, і зачерпнули води з криниці Віфлеємської, що біля брами, і взяли й принесли Давидові. Але він не захотів пити її, і вилив її для слави Господа.
17. І сказав: Остережи мене, Господе, щоб я вчинив це! Чи не кров це людей, які ходили з небезпекою для власного життя? І не захотів пити її. Ось що учинили оці троє хоробрих!
18. А Авішай, брат Йоава, Церуїного сина, – він головний над оцима тридцятьма; Він забив списом своїм триста вояків, і мався у славі в отих трьох.
19. Із трьох він був славетнішим, і був головним, але з тими трьома не брався рівнятися.
20. А Беная, син Єгоядин, син хороброго мужа, великий за справами, із Кавцеїлу, забив двох синів Аріїла моавського; він же зійшов, і вбив лева у рові в засніжений час.
21. Це він убив одного єгиптянина, чоловіка вельможного; в руці у єгиптянина був спис, а він пішов на нього з палицею, і відібрав списа з руки єгиптянина, і вбив його власним його списом.