8. Але Авнер, Нерів син, старший Саулового війська, узяв Іш-Бошета, Саулового сина, і привів його до Маханаїму.
9. І настановив його царем над Ґілеадом, і над Ашуром, і над Ізреелем, і над Єфремом і над Веніямином, і над усім Ізраїлем.
10. Сорок років було Іш-Бошетові, синові Сауловому, коли він зацарював над Ізраїлем, і царював два роки, – Тільки дім Юдин був за Давидом.
11. А всього днів (часу), коли Давид царював у Хевроні над домом Юдиним, було сім літ і шість місяців.
12. І вийшов Авнер, Нерів син, та служники Іш-Бошета, Саулового сина, з Маханаїма до Ґів'ону.
13. Вийшов і Йоав, син Церуї, та Давидові служники вийшли і зустрілися біля ґів'онського ставка. І засіли вони – ті по один бік ставу, а ті по другий бік ставу.
14. І сказав Авнер до Йоава: Нехай підведуться юнаки і побавляться перед нами. І сказав Йоав: Нехай підведуться.
15. І підвелися, і пішли числом дванадцять веніяминців від Іш-Бошета, Саулового сина, і дванадцятеро служників від Давида.
16. Вони схопили один одного за голову, і всадили свого меча попід бік один одному, і попадали разом. І назвали ім'я тій місцині: Хелкат-Гаццурім, що в Ґів'оні.
17. І відбувся того дня найжорстокіший бій, і Авнер із людьми Ізраїльськими зазнав поразки від служників Давидових.
18. І було там троє синів Церуї: Йоав, і Авішай, і Асаїл. А цей Асаїл був легкий на ногу свою, мов сарана в полі.
19. І погнався Асаїл за Авнером, і переслідував його, не ухиляючись ні праворуч, ані ліворуч від слідів Авнера.
20. І озирнувся Авнер назад, і сказав: Чи це ти, Асаїле? Той сказав: Я.
21. І сказав йому Авнер: Відхилися праворуч чи ліворуч, і вибери собі одного з юнаків, і візьми собі його зброю. Але Асаїл не захотів відступати од нього.