9. І сказав йому цар: Іди з миром. І підвівся він, і пішов до Хеврону.
10. І розіслав Авесалом вивідувачів у кожне коліно Ізраїлеве, сказавши: Коли почуєте звук сурми, то говоріть: Авесалом зацарював у Хевроні.
11. Із Авесаломом пішли з Єрусалиму двісті чоловік, котрих запросили, і пішли, у простоті своїй, не знаючи, у чім справа.
12. Під час жертвоприношення, Авесалом послав і покликав ґілонянина Ахітофела, радника Давидового, з його міста Ґіло. І склалася сильна змова, і народ сходився і множився біля Авесалома.
13. І прийшов вісник до Давида, і сказав: Серце Ізраїльтян схилилося на бік Авесалома.
14. І сказав Давид усім служникам своїм, котрі були при ньому в Єрусалимі: Підведіться, втечемо; Тому що не буде нам порятунку від Авесалома; поспішайте, щоб нам відійти, аби він не наздогнав і не захопив нас, і не навів на нас нещастя, і не винищив місто мечем.
15. І сказали служники царські цареві: У всьому, що до вподоби володареві нашому, цареві, ми служники твої.
16. І вийшов цар, і увесь дім його за ним пішки. А залишив цар десятеро дружин, наложниць своїх, для охорони дому.
17. І вийшов цар і увесь народ пішки і зупинилися біля Бет-Гамерхаку.
18. І всі служники його йшли по боках його, і всі керетяни й усі пелетяни та всі ґатяни, – шість сотень чоловіків, що прийшли пішки з Ґату, йшли перед царем.
19. І сказав цар до ґатянина Іттая: Нащо ти також ідеш із нами? Повертайся і залишайся з тим царем; Бо ти – чужинець, і прийшов сюди із свого місця.
20. Учора ти прийшов, а сьогодні я примушу тебе йти з нами? Я йду, куди станеться; повернися і поверни братів своїх із собою; милість та істина з тобою!
21. І відповідав Іттай цареві, і сказав: Живий Господь, і нехай живе володар мій, цар: де не був би володар мій, цар, чи в житті, чи в смерті, там буде й служник твій.
22. І сказав Давид Іттаєві: Отож, іди, і ходи зі мною. І пішов Іттай ґатянин, і всі люди його, і всі діти, які були з ними.
23. І плакала вся земля гучним голосом. І увесь народ переходив, і цар перейшов потік Кедрон, і пішов увесь народ по дорозі в пустелю.
24. Ось і Садок, і всі левити з ним несли Ковчег заповіту Божого і поставили Ковчега Божого; а Евіятар стояв на підвищенні, доки увесь народ не вийшов з міста.
25. І сказав цар Садокові: Поверни Ковчега Божого до міста. Якщо я надбаю милість перед очима Господа, то Він поверне мене і дасть мені бачити Його і житло Його.
26. А коли Він скаже так: Немає Мого благословення для тебе, то ось я. Нехай учинить зі мною, що Йому до вподоби.