10. І розіслав Авесалом вивідувачів у кожне коліно Ізраїлеве, сказавши: Коли почуєте звук сурми, то говоріть: Авесалом зацарював у Хевроні.
11. Із Авесаломом пішли з Єрусалиму двісті чоловік, котрих запросили, і пішли, у простоті своїй, не знаючи, у чім справа.
12. Під час жертвоприношення, Авесалом послав і покликав ґілонянина Ахітофела, радника Давидового, з його міста Ґіло. І склалася сильна змова, і народ сходився і множився біля Авесалома.
13. І прийшов вісник до Давида, і сказав: Серце Ізраїльтян схилилося на бік Авесалома.
14. І сказав Давид усім служникам своїм, котрі були при ньому в Єрусалимі: Підведіться, втечемо; Тому що не буде нам порятунку від Авесалома; поспішайте, щоб нам відійти, аби він не наздогнав і не захопив нас, і не навів на нас нещастя, і не винищив місто мечем.
15. І сказали служники царські цареві: У всьому, що до вподоби володареві нашому, цареві, ми служники твої.
16. І вийшов цар, і увесь дім його за ним пішки. А залишив цар десятеро дружин, наложниць своїх, для охорони дому.
17. І вийшов цар і увесь народ пішки і зупинилися біля Бет-Гамерхаку.
18. І всі служники його йшли по боках його, і всі керетяни й усі пелетяни та всі ґатяни, – шість сотень чоловіків, що прийшли пішки з Ґату, йшли перед царем.
19. І сказав цар до ґатянина Іттая: Нащо ти також ідеш із нами? Повертайся і залишайся з тим царем; Бо ти – чужинець, і прийшов сюди із свого місця.
20. Учора ти прийшов, а сьогодні я примушу тебе йти з нами? Я йду, куди станеться; повернися і поверни братів своїх із собою; милість та істина з тобою!