1. І примітив Йоав, син Церуї, що серце царя навернулося до Авесалома.
2. І послав Йоав до Текої, і взяв звідти мудру жінку і сказав їй: Удай, що плачеш, і одягни жалобну одежу, і не мастися єлеєм, і покажися жінкою, яка багато днів плаче за померлим.
3. І піди до царя, і скажи йому так і так. І вклав Йоав в уста її, що сказати.
4. І пішла жінка текоїтянка до царя, і впала лицем своїм на землю, і поклонилася, і сказала: Допоможи, царю!
5. І сказав їй цар: Що тобі? І сказала вона: Я вдова. Чоловік мій помер.
6. А в служниці твоєї було два сини; вони посварилися в полі, і нікому було їх розборонити; і уразив один другого, і умертвив його.
7. І ось, повстали всі родичі на служницю твою, і говорять: Віддай убивника брата свого; ми уб'ємо його за душу брата його, котрого він погубив, і знищимо навіть спадкоємця. Ось так вони загасять останню іскрину мою, щоб не лишити чоловікові моєму ймення і нащадків на обличчі землі.
8. І сказав цар жінці: Йди спокійно додому, я розпоряджуся щодо тебе.
9. Але жінка текоїтянка сказала цареві: На мені, володарю мій царю, нехай буде вина і на домі батька мого, а цар і престол його не мають вини.
10. І сказав цар: Того, хто буде супроти тебе, приведи до мене, і він більше не зачепить тебе.
11. Вона сказала: Згадай, царю, Господа, Бога твого, щоб не зросла кількість месників за кров і не погубили сина мого. І сказав цар: Живий Господь! Не спаде й волосина сина твого на землю.
12. І сказала жінка: Дозволь служниці твоїй сказати іще слово володареві моєму цареві.