18. На ній була барвиста одежа; бо такі верхні одежі носили царські дочки-дівиці. І вивів її слуга геть і замкнув за нею двері.
19. І посипала Тамар попелом голову свою, і розідрала барвисту одежу, котру мала на собі, і поклала руки свої на голову свою, і отак рухалася і вищала.
20. І сказав їй Авесалом, брат її: Чи не Амнон, брат твій, був учора з тобою? – Але тепер уже мовчи, сестро моя; він – брат твій; не бери цього до серця свого. І жила Тамар у самотині, в домі Авесалома, брата свого.
21. І почув цар Давид про все це і вельми спалахнув його гнів.
22. Тим часом, Авесалом не говорив з Амноном ні поганого, ані доброго. Бо зненавидів Авесалом Амнона за те, що він зганьбив Тамар, сестру його.