2. А третього дня приходить чоловік із табору Саулового: одежа на ньому розідрана і порох на голові його. Прийшов до Давида і впав на землю і поклонився йому.
3. І сказав йому Давид: Звідки ти прийшов? І сказав той: Я утік із табору Ізраїльського.
4. І сказав йому Давид: Що сталося? Розкажи мені. І той сказав: Народ порозбігався з поля бою, і багато з народу погинуло, упавши, і помер Саул, і син його Йонатан.
5. І сказав Давид юнакові, котрий оповідав йому: Яким чином тобі відомо, що Саул і син його Йонатан загинули?
6. І сказав юнак, котрий оповідав йому: Я випадково втрапив на гору Ґілбоа: аж ось, Саул упав на свого списа, а колісниці і вершники наздоганяли його.
7. Тоді він озирнувся і, побачивши мене, покликав мене.
8. І я сказав: Ось я! Він сказав: Хто ти? І я сказав йому: Я – амаликитянин.
9. Тоді він сказав мені: Підійди до мене і вбий мене; бо туга смертельна виповнила мене; душа моя все ще при мені.
10. І підійшов я до нього і вбив його, бо знав, що він не буде жити після свого падіння на списа, і взяв я вінця, що був на голові його, і зап'ястя, що було на руці його, і приніс до володаря мого сюди.
11. Тоді схопив Давид одежу свою, і розідрав її, а також і всі люди, що були з ним.
12. І ридали, і плакали, і постилися до вечора за Саула і за сина його Йонатана, і за народ Господній, і за Ізраїля, що впали вони від меча.